Чутки про те, що на Банковій роздумують про зміну прем’єр-міністра, а відтак і перезавантаження уряду, виникають вже друге літо поспіль. А до того ще раз – влітку 2022 року, як повідомляла «Українська правда» із посиланням на власні джерела.
Наприкінці червня – на початку липня вже 2025 року розмови про відставку Дениса Шмигаля курсують із новою силою, а те, що дим обговорень у медіа не з’явився без вогню, підтверджують і народні депутати, щоправда – опозиційні.
Напередодні можливих чергових перестановок в уряді, а також відставки очільника Кабміну Радіо Свобода розбирається, чи готові на Банковій все ж «зняти» Шмигаля, коли це може статися і кого ще стосуватимуться перестановки в уряді?
Літня традиція «звільняти Шмигаля»
Як повідомив 16 червня народний депутат від «Голосу» Ярослав Железняк, Офіс президента міг вчергове планувати відставку прем’єра Дениса Шмигаля. За інформацією політика, це йому підтвердили одразу три джерела.
Таким чином влада нібито продовжила традицію щоліта «звільняти Шмигаля». Як повідомив Железняк у своєму Telegram-каналі, такі спроби в ОП робили буквально кожного літа, починаючи із 2020 року. Втім, кожного разу ідею відкладали або щось ставало на заваді.
Те, що на Банковій дійсно давно марять ідеєю змінити прем’єра, підтверджують і політичні оглядачі.
Є безумовний чи умовний рефлекс в ОП в період збору врожаїв знімати прем’єр-міністраРоман Романюк
«Є безумовний чи умовний рефлекс в Офісі президента в період збору врожаїв знімати прем’єр-міністра… Є якесь у них переконання, що літо є найбільш безневинний період для цього, тому що восени вже почнуться бюджети і все таке. Тому до осені потрібно із цим розквитатися», – каже політичний оглядач «Української правди» Роман Романюк.
Однак президент України Володимир Зеленський, від якого фактично і залежать зміни в українському уряді, інформацію про відставку Шмигаля не підтверджує. За даними медіа, які були присутні на розмові з президентом 20 червня, Зеленський сказав, що якби про відставку Шмигаля справді йшлося, то він би передовсім поговорив про це із самим очільником уряду. А такої розмови Зеленський зі Шмигалем не мали, сказав глава держави.
«Ми все-таки багато років працюємо. Так ось, у мене з ним розмови не було. Я дійсно його поважаю, особливо за ці роки повномасштабної війни. Безумовно, і за той досвід, і просто по-людськи», – сказав Зеленський.
Про те, що про відставку Шмигаля на Банковій насправді подумують, свідчать повідомлення відразу від кількох народних депутатів, а також від власних джерел у владі українських ЗМІ.
Окрім Железняка, колишній спікер парламенту і в минулому соратник Зеленського Дмитро Разумков теж заявляв, що влада готується до перезавантаження Кабміну. Разумков усередині червня сам ініціював відставку Шмигаля, звинувативши того у «провалі абсолютно усіх напрямків своєї діяльності». Однак Разумков також зазначає, що перестановки в уряді, які можуть готувати на Банковій, не передбачають справжніх змін, а радше змінять кілька персоналій, яких відбиратимуть за принципом лояльності до Офісу президента.
У президентській фракції «Слуга народу» перспективи змін в уряді коментують обережно, прямо не заперечуючи.
«Ще не було у нас зустрічі із фракцією. Зазвичай такі речі завчасно проговорюються, тому підтвердити цю інформацію я не можу. Коли буде зустріч, відповідно ми будемо знати кандидатів і готуватися до їх підтримки чи не підтримки. Минулого року ми знали завчасно про кандидатів на посади міністрів», – сказав в етері Радіо Свобода (проєкт «Свобода Live») народний обранець від «Слуги народу» Олексій Мовчан.
А народний депутат Володимир Крейденко вказує на те, що буцімто у парламенті просто не збереться достатньо голосів: «Ні у Разумкова, ні у решти опозицій цих 226 голосів точно немає. По-друге – діє закон, який забороняє зміну Кабінету міністрів, президента і Верховної Ради під час дій воєнного стану».
Однак законодавчу перепону, схоже, зможуть обійти або і просто проігнорувати, вважає Ярослав Железняк.
Оглядач «Української правди» Роман Романюк у цьому контексті пригадав, як звільняли з посади прем’єра Арсенія Яценюка у 2016 році. Тоді, каже Романюк, депутати ухвалили відставку Яценюка і призначення Володимира Гройсмана його наступником одним пакетним голосуванням. Таким чином формально припинення діяльності Кабміну не відбудеться і норма Конституції теж порушена не буде.
До того ж, 25 червня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який може дозволити зміну Кабінету міністрів під час воєнного стану.
Законопроєкт №13407, авторами якого є народні депутати від фракцій «Голос», «Європейська солідарність», «Слуга народу» та позафракційний Дмитро Разумков, передбачає, серед іншого, виключення із законодавства норми про неприпустимість припинення повноважень Кабінету міністрів під час воєнного стану.
Чому уряд хочуть перезавантажити?
За інформацією Ярослава Железняка, зробити перестановки в уряді на Банковій прагнуть із кількох причин:
- уряд втратив підтримку, навіть серед депутатів «Слуги народу»;
- багато провалів, особливо у економічно-бюджетній сфері;
- через неможливість провести вибори змінами у Кабміні хочуть «спустити електоральну пару».
На думку політолога Олексія Кошеля, перезавантаженням в уряді Банкова може прагнути інформаційно змістити фокус із гучних скандалів.
«Мені здається, що все-таки зараз відбувається намагання перебити скандали, гучні скандали. Скандал з Чернишовим, наприклад. Низка корупційних скандалів, які мали місце, низка народних депутатів від монобільшості. Оці всі великі і малі скандали, вони мають здатність накопичуватись. І тому спроба перевантаження Кабінету міністрів, заміна прем'єр-міністра, замінити портфелі, рокірування зробити, воно завжди непогано сприймається виборцями», – сказав Кошель в етері Радіо Свобода (проєкт «Свобода Live»).
Серед причин варто згадати і можливу втому Володимира Зеленського від Дениса Шмигаля. Принаймні саме так пояснювали минулого року джерела у владі «Української правди», чому в ОП думають про «зняття прем’єра».
Хто замість Шмигаля?
Як і минулого літа, коли востаннє чутки про відставку Дениса Шмигаля активно циркулювали в медіа та владних кулуарах, основною претенденткою на його посаду називали першу віцепрем’єрку та міністерку економіки Юлію Свириденко. Її вважають креатурою голови Офісу президента Андрія Єрмака.
«Вона близько року була заступником пана Єрмака, заступником керівника Офісу президента. Власне, в цьому немає нічого поганого, це навіть їй дає певний плюс, певний управлінський досвід. Але в умовах теперішньої системи влади я думаю, що це просто ознака максимальної лояльності до Офісу президента», –каже політолог Олексій Кошель.
Саме принцип лояльності до ОП є ключовим критерієм вибору на посаду очільника уряду, вважає експерт: «Я думаю, що будь-який президент в українській історії просто мріяв мати повністю лояльний, ручний Кабінет міністрів. І от Володимиру Олександровичу Зеленському – ця мрія збулася. Я думаю, що всі його попередники зараз дивляться і говорять: мені б такого прем’єра, я б тут зробив просто неймовірні масштабні зміни».
За словами Ярослава Железняка, інших кандидатур, окрім Свириденко, станом на зараз не розглядають.
«Всі інші, включаючи [віцепрем’єр-міністра Олексія] Кулебу, зійшли з забігу за прем’єрське крісло», – написав Железняк.
Кого ще хочуть змінити?
Напевно, першим кандидатом на вихід з Кабміну є міністр національної єдності Олексій Чернишов, якому нещодавно вручили підозру в отриманні неправомірної вигоди.
Як зазначають джерела «Української правди», у новій формації уряду відомство, яке очолює Чернишов, взагалі можуть ліквідувати. Але як сказав 2 липня сам Чернишов, ця інформація не відповідає дійсності. Про це він заявив після засідання Вищого антикорупційного суду, який відмовився задовольняти клопотання прокурора про відсторонення Чернишова від посади, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Продовжуємо працювати, а в справі, яка розглядається, я впевнений, що розберемося, суд надасть свою об’єктивну оцінку», – сказав урядовець.
На думку політолога Олексія Кошеля, через удар по репутації Чернишова його політичне майбутнє під загрозою, але експерт не виключив, що влада може активізуватися задля відбілювання його репутації.
У коментарі Радіо Свобода Ярослав Железняк сказав, що системних змін в уряді не буде, а на посади міністрів призначать людей із тих же команд.
«Не те, що це буде щось кардинальне, просто міністрів замінять на їхніх перших заступників, на цьому велике ліжкове пересування і закінчиться, але так, планується 15 числа звільнення цього уряду і призначення нового Шмигаля», – каже Железняк.
Раніше народний депутат називав такі імовірні зміни у Кабміні, посилаючись на власні джерела:
- Олексій Кулеба може очолити Мінекономіки замість Юлії Свириденко або Міністерство енергетики замість Германа Галущенка.
- Також нібито на посаду міністра економіки розглядають нинішнього першого заступника голови відомства Олексія Соболєва.
- На посаду міністра Кабміну замість Олега Немчинова можуть призначити першого заступника держсекретаря КМУ Костянтина Мар’євича.
- Якщо посаду не збереже віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, то на її місце можуть розглянути заступницю голови ОП Ірину Мудру.
- Замість Сергія Марченка очолити Міністерство фінансів може керівниця бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа.
За інформацією народного обранця, свої посади також можуть втратити міністр освіти Оксен Лісовий та очільник МВС Ігор Клименко.
Форум