В порядку черги, Данія перейняла від Польщі шестимісячне головування в Раді Європейського Союзу. Це відбулося на тлі все більшої актуалізації питань щодо безпеки та торгівлі Європи, а також російсько-української війни, що досі вирує на її східному фланзі.
«Європа переживає вирішальний момент», – сказала прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен у своєму вітальному слові, яким відзначила лідерство її країни в Європі від 1 липня.
«Світ, який забезпечив нашу свободу та зробив нас процвітаючими, більше не можна сприймати як належне», – зазначила Фредеріксен.
Хоча Копенгаген мало що може зробити з деякими проблемами блоку, що складається з 27 країн і кожна володіє правом вето, очікується, що Данія наполягатиме на компенсації Євросоюзом зменшення допомоги Україні, що надходить з Вашингтона.
Що ж з допомогою Україні і припиненням вогню?
Російські та українські посадовці зустрілися в Стамбулі 16 травня та 2 червня, й це були перші прямі мирні переговори за понад три роки. Останній раз вони відбувалися в перші тижні повномасштабного вторгнення Росії в Україну, яке Москва розпочала 24 лютого 2022 року.
Переговори призвели до угод про обмін полоненими, а також – тілами солдатів, загиблих у війні. Втім, вони не забезпечили жодного прогресу в напрямку припинення вогню, не кажучи вже про мирну угоду.
Президент Володимир Зеленський 3 липня прибув на офіційну церемонію відкриття головування Данії у Раді ЄС в Оргус. Про прибуття глави Української держави повідомили організатори церемонії.
Минув місяць, і не видається, що мирна угода наближається.
Також існує трансатлантичний торговельний конфлікт, який ризикує знову спалахнути наступного тижня.
9 липня – крайній термін, встановлений адміністрацією Трампа для угоди щодо тарифів. Якщо її не досягнути, товари з ЄС, що прямують до США, можуть обкласти 50-відсотковими тарифами.
Стримати Трампа?
Єврокомісія відповідає за інтенсивні переговори між Вашингтоном і Брюсселем щодо нової довгострокової угоди.
Роль Данії буде на задньому плані. Країна намагатиметься залучити всі держави-члени до будь-яких компромісів, на які буде готова Єврокомісія. Це може, втім, бути складно, адже деякі країни більше залежать від цієї торгівлі, ніж інші.
Те саме стосується потенційних торговельних угод, які Єврокомісія може укласти пізніше цього року з такими країнами, як Австралія та Індія. Країни ЄС повинні підписати ці угоди, але очікується значний опір через зростання протекціонізму в деяких державах-членах. Зокрема, тих, де ключовим є сільськогосподарський сектор.
А ще є слон – у цьому випадку найбільший острів світу – у кутку кімнати: Гренландія.
Данія хоче уникнути будь-яких трансатлантичних угод у найближчі місяці щодо острова під своїм контролем Данії, якого прагне президент США Дональд Трамп.
Повідомляється, що цю тему не порушували на нещодавньому саміті НАТО в Гаазі, де був присутній Трамп. Данські чиновники сподіваються, що так буде і під час президентства їхньої країни в Раді ЄС.
Нещодавні результати виборів у Гренландії також зміцнили позиції Копенгагена. Можливе навіть поновлення закликів до того, щоб територія, яка вийшла з ЄС ще в 1985 році, знову стала частиною блоку.
Наразі Данія, принаймні, має підтримку всіх інших держав-членів, коли йдеться про її територіальну цілісність, але це питання може знову виникнути будь-коли, провокуючи численні незручні запитання в Брюсселі та за його межами.
Ще одне питання, яке домінуватиме під час данської осені, – це новий довгостроковий бюджет ЄС, період якого починається з 2028 року.
Єврокомісія дасть перший «залп» у середині липня. Презентує базові рамки на п'ятирічний період, а у вересні повернеться з більш розвиненою концепцією.
Бюджет і розширення ЄС
Довгостроковий бюджет ЄС, який становитиме понад 1 трильйон євро, є найбільш обговорюваним питанням у Брюсселі.
Воно «поглине» місто та налаштує інституції й держави-члени один проти одного на місяці, навіть роки вперед. Данія просто подбає про те, щоб переговори не закипіли з самого початку.
То що ж із зовнішньою політикою та розширенням ЄС? У зовнішній політиці топ-дипломат блоку допоможе в «навігації» потенційних санкцій проти Грузії, яку критикують за відхід від демократичних реформ та відхід від Брюсселя до Москви.
Але оскільки Угорщина та Словаччина, як очікується, накладуть вето на будь-які жорсткі заходи, відповідальній за зовнішню політику ЄС Каї Каллас буде важко укласти угоду «з зубами».
Те саме, вочевидь, стосуватиметься і майбутніх санкцій проти Росії, хоча 18-й їхній раунд, як очікується, погодять найближчими днями. Навряд чи їхньою частиною стане рішення про зниження ліміту цін на російську нафту з нинішніх 60 доларів за барель до 45 доларів після того, як ідею не підтримали у Вашингтоні.
Хоча Данія прагне прискорити розширення ЄС і зробила це пріоритетом протягом наступних шести місяців, різні національні вето, ймовірно, мінімізують прогрес.
Польща, яка головувала перед Данією, покладала на це великі надії. В результаті Албанія відкрила деякі переговорні розділи, а Чорногорія один закрила.
Очікується, що ці дві західнобалканські держави продовжать свій стабільний рух до членства в наступні півроку, але в іншому випадку Данія, ймовірно, зіткнеться з тими ж розчаруваннями, що й Варшава.
Угорщина продовжує блокувати Україну від початку переговорів про вступ, і серед чиновників ЄС існує реальне побоювання, що Будапешт робитиме це аж до парламентських виборів у квітні 2026 року.
Форум