18 років за «зйомки для розвідки України». Як у Криму карають за фіксацію роботи ППО

Після того, як Росія розпочала повномасштабну війну, українська армія регулярно атакує російські військові об'єкти в окупованому Криму. За будь-яку фіксацію роботи російської ППО жителів півоострова карають, часто звинувачуючи людей у тому, що вони це роблять на замовлення української розвідки. За таким звинуваченням покарання може сягати до 20 років ув'язнення.

Проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії зібрав інформацію про те, як російські силовики в окупованому Криму переслідують тих, хто фотографує чи знімає відео під час повітряних атак ЗСУ по військових об'єктах РФ.

Росія приховує результати повітряних атак ЗСУ і заперечує втрати. Зокрема, в окупованому Криму, щоб перешкоджати поширенню інформації, використовують адміністративний ресурс та різні методи покарання. Навіть до багаторічного ув'язнення.

Алушта

У червні співробітники ФСБ Росії прийшли до жителя Алушти, 37-річного Ігоря Качурця. Його звинуватили у зйомці роботи російської ППО у Криму та передачі цієї інформації тeлеграм-каналу «Крымский ветер».

Про це повідомив паблік «Крымский СМЕРШ» (СМЕРШ – це скорочення гасла «Смерть шпионам!» контррозвідки СРСР під час Другої світової війни – ред.), який належить проєнному блогеру із Феодосії Олександру Таліпову. Він допомагає російським спецслужбам переслідувати людей із проукраїнською та антивоєнною позицією.

Житель Алушти Ігор Качурець на фрагменті оперативного відео ФСБ, опублікованому в Telegram-каналі «Крымский СМЕРШ»

Алуштинець у соцмережах «розміщував проукраїнські пости, чекав на ЗСУ і заперечував територіальну цілісність РФ», стверджує «Кримський СМЕРШ».

Про які саме пости йдеться, невідомо.

«За місцем проживання у нього виявлено боєприпаси до стрілецької зброї. Вирішується питання про порушення кримінальної справи та арешт», – стверджує пабілк «Крымский СМЕРШ».

Як з'ясували Крим.Реалії, підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя визнав Ігоря Качурця винним за двома адміністративними статтями: 20.3.3 (дискредитація Збройних сил РФ) та 20.3 (пропаганда чи публічне демонстрування нацистської атрибутики або символіки).

Справи розглядав суддя Євген Пронін. В обох випадках він ухвалив рішення про адміністративні стягнення.

Позиція Ігоря Качурця невідома. Крим.Реалії готові надати йому можливість висловитися.

18 років за «зйомки для української розвідки»

Часто кримчан звинувачують у зйомці роботи ППО РФ нібито за завданням української розвідки. І тоді їх переслідують за кримінальною статтею про держзраду.

Це сталося у червні із жителем Керчі. За таким звинуваченням співробітниками ФСБ було затримано 22-річного керчанина.

Керч, архівне фото

Підозрюваний зв'язався з українською розвідкою. За завданням куратора він прибув до однієї з військових частин. Там кримчанин сфотографував і зняв на відео місця розташування засобів ППО та інших військових об'єктів. Ці відомості передавав представнику української розвідки через Telegram», – заявили у Кримському главку ФСБ.

На нього порушено кримінальну справу про держзраду. Керчанин перебуває під арештом. Провину він визнав, стверджують у ФСБ.

Сам заарештований та його представники публічної позиції у цій справі не заявляли.

Санкція статті, за якою його звинувачують, передбачає покарання до 20 років позбавлення волі.

За таким же звинуваченням у 2024 році було затримано жителя села Семисотка Ленінського району.

Його звинуватили у «добровільній співпраці з українською розвідкою» та зборі даних про об'єкти ППО біля Феодосійської нафтобази та морського порту.

Пожежа на нафтобазі у Феодосії 7 жовтня 2024 року

У російському суді його засудили до 18 років позбавлення волі. За версією ФСБ, кримчанин «почав співчувати ворогові» і піддався на повідомлення ботів у Telegram, які нібито просили його допомогти зі збором даних про засоби ППО в Керчі.

Сам кримчанин про свою позицію щодо цієї справи не заявляв. Судові процеси у таких справах закриті.

«Змусили на камеру прочитати текст»

Переслідувати в Криму також можуть не лише тих, хто нібито передає Україні відомості про російську ППО, а й їхні родини. 2023 року такий випадок стався у Сімферополі.

Російські силовики затримали місцеву жительку, оскільки її чоловік публікував у Telegram-каналах коментарі, нібито з дислокацією російських ППО та дискредитацією російської армії, повідомляє правозахисний Telegram-канал «Трибунал. Крымский эпизод».

Сімферополь, архівне фото

«Самого автора застати вдома не вдалося, оскільки він давно виїхав із Криму. Тому співробітники ЦПЕ (Центру Е) не вигадали нічого оригінальнішого, ніж відігратися на його дружині – виховательці сімферопольського дитячого садка. Її доставили в управління і змусили на відеокамеру з папірця прочитати текст, у якому Косейкіна повідомляє, що за дії свого чоловіка їй дуже соромно», – пише паблік.

Сама Ольга Косейкіна публічно не заявляла про те, що сталося. Її позиція у цій справі невідома.

Про її затримання також не повідомляють офіційні ресурси російських силових структур.

Затримання кримчанки «дуже схоже на колективне покарання», що заборонено Женевською конвенцією про захист цивільного населення під час війни, а також Римським статутом, стверджують правозахисники.

«Переконують, що все спокійно»

Виходячи з практики, у Криму будь-яка фіксація роботи ППО РФ може обернутися проблемами. Складається ситуація, коли «прильоти» та звуки вибухів на півострові регулярно чують і бачать, але говорити про це не можна.

У Кримськотатарському ресурсному центрі заявляють про «стратегію подвійних стандартів» російської влади у Криму. Росія використовує Крим як військовий хаб для подальших атак на материкову частину України, одночасно прагнучи зберегти привабливу картинку для російських громадян, каже голова правління Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв.

Ескендер Барієв

«Окупаційні медіа, зокрема в Криму, працюють на те, щоб показати: все спокійно, все під контролем, ППО працює ефективно. Вони хочуть переконати людей, що Крим у безпеці, що російських систем достатньо, аби закрити небо від атак з боку України. Це їхнє головне інформаційне завдання», – каже він.

Навіть попри вибухи, які регулярно фіксують у Криму, російська сторона, за словами Ескендера Барієва, до останнього приховує масштаб подій і визнає лише те, що не вдається приховати.

Вибух після ймовірної атаки безпілотника у Севастополі, 29 квітня 2023 року

Посилення відповідальності аж до кримінального переслідування за фіксацію роботи ППО РФ у Криму, а також про розміщення військових і стратегічних об'єктів ініціювала раніше підконтрольна Москві місцева влада. До цього закликали, зокрема, російський голова Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) та спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов.

Але навіть у лавах провоєнних кримських політиків не всі вважають кримінальне переслідування відповідним за такі дії.

Голова севастопольських комуністів, заступник голови російського парламенту Севастополя Василь Пархоменко, наприклад, заявляв, що за це було б достатньо великого штрафу.

«Під час спеціальної військової операції (так у РФ називають своє повномасштабне вторгнення в Україну – КР) треба головою думати. Публікація таких знімків – це по суті виявлення систем ППО, це шкода нашій оборонній системі. Якщо людина не розуміє умовлянь, то, мабуть, треба якісь заходи щодо неї застосовувати. Не думаю, що за це треба одразу у в'язницю саджати, але хороший штраф багатьох вгамує», – зазначав він.

Його колеги такої думки не поділяють, вимагаючи суворіших покарань.