Сполучені Штати зняли санкції, що заважали будівництву угорської атомної електростанції «Пакш-2», заявив міністр закордонних справ країни Петер Сійярто. У будівництві АЕС бере участь «Росатом», а розрахунки між Росією та Угорщиною проводилися через «Газпромбанк». Управління з контролю за іноземними активами, яке регулює санкційні правила щодо «шкідливої зовнішньої діяльності Росії», опублікувало документ, який дає змогу до 19 грудня 2025 року таким банкам, як «Сбербанк», «ВТБ», Банк «Открытие», «Альфа-банк» і банк «Зеніт Санкт-Петербург», проводити необхідні операції. На це звертає увагу телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».
У «Росатомі» підтвердили зняття обмежень. Угорщина подякувала адміністрації президента США Дональда Трампа за зняття санкцій, введених адміністрацією попереднього президента Джо Байдена.
У 2014 році між Росією та Угорщиною було підписано документи на будівництво нових блоків АЕС.
У 2019 році Угорщина отримала дозвіл на будівництво АЕС у Євросоюзу. У 2022 році угорське атомне відомство видало ліцензію на будівництво двох нових блоків. Тоді ж почалося будівництво. Проєкт із оцінкою 12,5 мільярдів євро на 80 відсотків фінансувався за рахунок російського кредиту.
«Росатом» зацікавлений в експансії, особливо в так звані «дружні до Росії країни». Цим займається інжиніринговий підрозділ «Росатома», який спеціалізується на будівництві об'єктів за кордоном, – проєкти в Туреччині, Індії, Бангладеш, Китаї, Єгипті, Білорусі та в Узбекистані.
«Енергетична зброя російської експансії»
Український політолог, ексаналітик «Росатома» Костянтин Батозський розповів «Настоящему Времени», що зняття санкцій з Росії – це результат другої лінії переговорів між Вашингтоном і Москвою.
«Одна лінія переговорів стосується завершення війни Росії проти України, а друга лінія переговорів – де активну участь бере спецпосланець Дональда Трампа Стів Віткофф – займається налагодженням відносин. Розблокування російських банків, здавалося б, у такому непомітному проєкті, це перший крок до нормалізації стосунків Росії та США», – пояснив Батозський.
За його словами, тепер європейські компанії, які хотіли б мати бізнес із Росією, ставитимуть під сумнів уже наявні санкції: «Адже, якщо можна будувати в Угорщині атомні станції, – чому, умовно, іншій європейській країні не можна далі робити енергетичний бізнес із Росією?»
Це рішення «закладає міну під санкційну політику», наголошує експерт.
«Від санкційної політики страждає навіть постачальник енергетичного обладнання на угорську станцію, – зазначаж він. – Турбінне обладнання мало бути туди поставлено фірмою Siemens, яка сьогодні через чинні санкції, відповідно, не зможе поставити це обладнання на АЕС «Пакш». Але тепер, після того як американці фактично розморозили санкції щодо російських банків, і гроші пішли, – і Siemens, й інші концерни можуть мати право ставити питання про подальшу доцільність продовження санкцій».
«Росатом» сьогодні – це «друга енергетична палиця», зазначає Батозський.
«Росатом» – це енергетична зброя російської експансії, навіть в умовах санкційКостянтин Батозський
«Першою енергетичною палицею був «Газпром», уся сутність якого зводилася до того, щоб захопити західні ринки і зв'язати Росію і Захід газовими зобов'язаннями. Нова – це «Росатом». Це не просто державна корпорація – це, по суті, енергетична зброя російської експансії, яка дає змогу її здійснювати навіть в умовах санкцій, в умовах ізоляції тощо, – зауважує Батозський. – Що сьогодні пропонує «Росатом»? Не лише будівництво атомних станцій, а й спорудження сонячних електростанцій, вітрових і навіть контейнерні перевезення Північним морським шляхом. Кілька разів на місяць представники «Росатома» укладають, на перший погляд, непотрібні меморандуми з усілякими африканськими країнами про спільні вишукування, про спільну співпрацю в галузі атомної енергетики або альтернативної енергетики. Ці договори створюють плацдарм, розчищають шлях для російської експансії за кордон».
Росатом» сьогодні – це «таран»Костянтин Батозський
Як приклад експерт наводить роботу «Росатома» в Туреччині за схемою build-own-operate (з англ. побудувати, володіти, управляти): «вони побудували, вони володіють і вони експлуатують цю станцію».
«Росатом» сьогодні – це «таран», резюмує Батозський: держкорпорація укладає якомога більше договорів, після чого приїжджають російські фахівці, закріплюються на об'єкті, а місцеві фахівці їдуть навчатися в Росію на кілька років, де, упевнений Батозський, у 90% випадків стають об'єктами вербування російських спецслужб.
«Росатом» – це фактично головний засіб російської експансії на зарубіжні ринки»Костянтин Батозський
«Потім вони повертаються, а «Росатом» тим часом розгортає вже свою технологічну присутність. Тобто «Росатом» – це фактично головний засіб російської експансії на зарубіжні ринки», – наголошує експерт.
Батозський наголошує, що станція в Угорщині споруджується коштом кредиту, наданого російським Зовнішекономбанком (ЗЕБ), наглядову раду якого очолює очільник РФ Володимир Путін.
«Не вийде, як із «Газпромом»
Ексаналітик «Росатома» додає: через експансію в Африці, а точніше через керовані перевороти в таких багатих на уран країнах, як Нігер, Малі, Буркіна-Фасо, Кремль уже відрізав Захід від уранової сировини.
«По суті, це ще один акт гібридної війни, яку веде Росія сьогодні не тільки проти Заходу, а проти всього цивілізованого світу», – каже Батозський.
Також Росія зміцнює свої позиції, обіцяючи взяти на себе турботу про збагачений уран, який є, наприклад, в Ірані, у рамках договору США і Росії ВОУ-НОУ – про трансформацію збройового високозбагаченого урану в низькозбагачений, який використовують в американських атомних станціях.
«Американці ухвалили рішення відмовитися від російського збагаченого урану. І тут не вийде, як з «Газпромом», коли Євросоюз узяв і сказав: «Ми не будемо закуповувати», – описав додаткові ризики залежності від Росії експерт.
Євросоюзу цими днями наразі не вдалося затвердити 18-й пакет санкцій проти Росії, вето наклав прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо. Підготовлений документ передбачає зниження стелі цін на російську сиру нафту з $60 до 45, заборону обох «Північних потоків» і можливість заборони транзакцій із банками, які займаються обходом обмежень. Словацький прем'єр заявив, що додаткові санкції можуть призвести до дефіциту постачань і зростання цін, а також до втрат у розмірі до €20 млрд за порушення довгострокового контракту з «Газпромом». А глава МЗС Угорщини Петер Сійярто заявив, що нові санкції призведуть до зростання комунальних платежів у Європі.
